«Вера же есть осуществление ожидаемого» ( Евр: 11.1)
Знахарь звали его. Всю свою жизнь он прожил в горах. В любое время года и суток он спешил на помощь людям. Ему доверяли, в него верили.
Уже вторые сутки лил дождь. Он шёл по тропинке, не обращая внимания на резкие порывы ветра и на то, что одежда совсем промокла: ведь там его ждали.
Земля, напитавшись влаги, раскисла, размокла и поплыла вниз у него из под ног, таща за собой камни, деревья. Знахарь только успел спрятаться в маленькой пещерке под отвесной скалой. Когда грохот падающей лавины стих, он увидел, что горная тропинка, по которой он пришёл сюда, исчезла. Лавина оставила на том месте только острые камни, торчащие из цельной скалы. Ему надо идти дальше. Пройдя совсем немного, он остановился. От увиденного сомнения и страх, словно змеи, окутали его; на какое – то мгновение ему даже стало трудно дышать. И, словно, тихое дуновение ветра в этом реве непогоды он услышал: «Не бойся, Я с тобой!». Переборов страх в себе, он твёрдо произнёс:
- Мне надо идти вперёд! Я верю, что тропинка цела. Это просто маленькая тучка присела на скалу отдохнуть, закрыв её собой.
Он смело пошёл вперёд. Ведь его уже ждали там давно.
Так мне видится моя вера в Бога, с которой мы идём в невиданное и невидимое с надеждой, что там всё будет хорошо! Ведь нас там ждут! И уже очень-очень давно!
Владимир Деменин,
Краснодар Россия.
Бог нашёл меня когда мне было сорок.... Сейчас пенсионер женат трое детей. Попробовал писать года три назад ... буду рад советам ... e-mail автора:demenin.vladimir@yandex.ru
Прочитано 9433 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n