А надо ли жить верой каждый день?
Хочется задать вопрос верующим, а сколько дней в неделю, или в месяц, или в год надо жить верой? Хороший вопрос задаете вы сегодня. Израиль без промедления в пустыне, мгновенно дал бы правильный ответ. Т. к. манну нельзя было заготовить один раз на всю неделю, или тем более на месяц. Т. е. по воскресеньям хожу в церковь. Видимо Господь где-то просчитался, раз манна сберегалась только один день. К сожалению, Он с нами не посоветовался. А теперь я должен страдать!
Был период, когда мы с одним верующим работали вместе, и каждый день начинался с молитвы согласия. Мы договорились вместе поехать на море. И он поставил одно условие. Мы едем отдыхать, значит, на время отдыха молитвой согласия мы не молимся! Я тогда задал ему вопрос. Разве мы едем отдохнуть от Господа? Павел хоть неделю брал за свой счет у Бога? Иисус хочет уединится, после известия о мученической смерти родственника, Иоанна Крестителя. И, что делает Бог? Тут же присылает к нему подопечных. Как это понять? Как хотите, понимайте. Но Бог вынуждает жить верой каждый день! Речь не идет о стихотворении « Отче наш» утром и перед обедом. Вы скажите, что мне трудно провести с Богом даже один час в день. Поверьте, это проходили все служители. Но ведь еще есть семья, работа и т. д. Я думаю, что пять неразумных дев, тем же оправдывались перед Иисусом. Итог печальный.
А как вам кажется, душа будет просто бунтовать, жить верою или будет дико возмущаться? Душа требует, дай мне в руку сейчас. И в сию минуту в карман, чтобы наполнить холодильник. Евреям в пустыне повезло. Их был большой коллектив, и все вместе находились, вынуждено в одинаковых обстоятельствах. Жить верой каждый день. А когда у души есть выбор, что она выберет? Только не хождение верой с Богом. Я думаю, что Господь целенаправленно проговорил в Евангелие множество подобных обетований как в притче с неразумными девами. Для ускорения, подгоняйки жить верой, каждый день. Вы скажите, а разве это обетования? Я отвечу 100%! Когда Иисус утвердительно обещает, что это, по-вашему, не обетование ли?
Пустыня это благо, т. к. в ней в прейскуранте есть гарантированная манна. А в земле обетованной, ты должен отвоевывать такую же манну, но уже своей верой. В тайной комнате, Господь наполнит тебя. Даст слово. Но не накормит физически. А диавол, так просто пищу не отдаст. Его интерес, чтобы ты умер с голоду. Вы скажите, например. А когда же можно будет расслабиться и отдохнуть? На небесах!
Лучше отбросить иллюзии и настроится на пахоту с перегрузками каждый день, и ключик от дверей-Воля Божья у тебя в кармане. АМИНЬ!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
"Пустыня это благо" - ошибаешься ты, брат. Даже для евреев это было тяжело, хоть их водил верный Божий служитель (и тот оступился в вере). Поэтому и роптали, и хотели назад в Египет. А надо им было стремиться быстрее в землю обетованную, ГДЕ ТЕЧЕТ МОЛОКО И МЕД! ГДЕ ЗЕМЛЯ САМА РОДИТ РАЗНЫЕ ПЛОДЫ, ОБИЛЬНО ПОЛИВАЕМА БОЖЬИМИ ДОЖДЯМИ!
А для христиан еще труднее, т.к. очень часто водятся такими же слепыми, как и сами, если и не того хуже - волками в овечьих шкурах! потому очень редкие могут выбраться из пустыни.
А в земле обетованной нужно только уметь бороться с духовным врагом, "ибо брань наша против духов злобы поднебесных".
А ты, брат, как служитель, и должен привести младенцев к "Иордану" для крещения их Святым Духом от Господа; и еще научить духовной борьбе. Если сам умеешь.
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
